- належний
- [нале/жнией]
м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
належний — а, е. 1) Який є чиєю небудь власністю, перебуває в чиємусь розпорядженні. 2) Який має зв язок із ким , чим небудь, стосунок до когось, чогось. 3) Який належить, призначений кому небудь. 4) Який потрібний, необхідний; відповідний. || у знач. ім.… … Український тлумачний словник
належний — прикметник … Орфографічний словник української мови
ведмедячий — (належний ведмедеві), ведмежий, ведмедів … Словник синонімів української мови
власний — (належний за правом власности; безпосередньо стосовний окремої особи), особистий, свій; приватний (не державний, не суспільний) Пор. особистий I, 1) … Словник синонімів української мови
двірський — дві/рська/, дві/рське/, іст. 1) Належний до панського двору. || у знач. ім.: а) дві/рськи/й, дві/рсько/го, ч. Той, хто належав до панського двору; б) дві/рська/, дві/рсько/ї, ж. Приміщення для челяді. 2) Належний до царського двору; придворний … Український тлумачний словник
людський — лю/дська/, лю/дське/. 1) Прикм. до люди 1). || Належний людям. || Який є складовою частиною організму людини. || Який складається з людей. || Такий, як у людей (людини). || Власт., притаманний людині. || Якого зазнають люди. || Який є результатом … Український тлумачний словник
посполитий — а, е. іст. В Україні до Народно визвольної війни 1648 1654 рр. та в перші роки після неї – належний до міщан або до селянства, згодом, у другій половині 17 18 ст. – належний до селян. •• Посполи/те ру/шення у феодально кріпосницькій Польщі 13 18… … Український тлумачний словник
прадідівський — а, е. 1) Прикм. до прадід 1). || Належний прадідові. 2) Прикм. до прадід 2); старовинний, стародавній. || Належний предкам, прадідам. || Власт. давнім часам, старовині … Український тлумачний словник
прудкий — а/, е/. 1) Який має велику швидкість, прискорений темп (про рух, дію і т. ін.); стрімкий. Прудкий танок. || Який здійснюється швидко, раптово. || Який дуже швидко рухається, переміщується, летить, тече і т. ін. у просторі. || Належний тому, хто… … Український тлумачний словник
сортний — а, е, спец. 1) Належний до певного сорту. 2) Належний до високого, цінного або спеціального сорту … Український тлумачний словник